Головна Оподаткування Всі новини за 2011 рік травень місяць

 

Актуальні питання сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та порядку отримання торгових патентів

Дата публікації:4 травня 2011 р.

Підприємством здійснюється оптова торгівля за умови відстрочки платежу та постачанням придбаного товару зі складу підприємства. Для проведення розрахунків та оформлення угоди з покупцем нами орендоване окреме приміщення, поза територією складу. Скільки торгових патентів повинно придбати підприємство?
Податковим кодексом України (підпункт 267.1.1.»а» пункту 267.1 статті 267) визначено, що платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять  торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.

Згідно з підпунктом 14.1.249 кодексу торгівля у розстрочку – це господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.
Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.

Відповідно до підпункту 14.1.202 продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

На підставі підпункту 267.4.6 для провадження торговельної діяльності торгові патенти придбаваються суб'єктами господарювання окремо для кожного пункту продажу товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.211 Податкового кодексу пункт продажу товарів для цілей розділу XII Кодексу - це:

· магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
· кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

· автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

· лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

· стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

· фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

· оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Для отримання торгового патенту на провадження деяких видів підприємницької діяльності, передбачених статтею 267 Податкового кодексу, суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку у відповідності з вимогами підпункту 267.4.1 цієї статті. 

Таким чином, на виконання вимог статті 267 Податкового кодексу Ваше підприємство повинно здійснити сплату вищевказаного збору до місцевого бюджету територіальної громади за місцем розташування пункту торгівельної діяльності та отримати відповідний торговий патент у податковому органі  за місцезнаходження приміщення, у якому проводяться розрахунки та оформлення угоди.

Підприємством здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування. У цьому ж приміщенні планується встановити гральний автомат типу «кран-машина». Чи поширюється заборона грального бізнесу на гральний автомат типу «кран-машина»?
Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в порядку, встановленому підпунктом 267.1 статті 267 Податкового кодексу, торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Згідно з пп.14.1.46 Податкового кодексу діяльність у сфері розваг – це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо.

Дія Закону України від 15.06.2009 №1334-VI „Про заборону грального бізнесу” не поширюється на гральні автомати типу «кран-машина», оскільки це розважальна гра, яка не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів).

У разі встановлення у торговому залі грального автомату типу «кран-машина», крім отриманих торгових патентів на торговельну діяльність, Ваше підприємство повинно одержати патент на кожне гральне місце та сплачувати збір за торговельну діяльність та дяльність у сфері розваг у відповідності до вимог ст.267 Податкового кодексу.   
Чи потрібно надавати до податкового органу документи, що підтверджують інформацію, наведену у заявці на придбання торгового патенту?

Порядок придбання торгового патенту визначений у підпункті 267.4 статті 267 Податкового кодексу.

Зокрема, для провадження підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем знаходження пункту діяльності заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити відомості, визначені підпунктом 267.4.1 Податкового кодексу.

Відокремленим підрозділам, які є платниками податку на прибуток, надано право самостійно придбавати торгові патенти.

Заявка на видачу патенту має містити такі відомості:

а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а в разі, якщо патент придбавається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

Після звірення відомостей, наведених платником збору, з даними первинних документів, та у разі відсутності розбіжностей торговий патент видається у триденний термін із дня подання заявки.

Наше підприємство має декілька магазинів, які розташовані в різних районах міста. До якого податкового органу ми повинні звернутись для отримання торгового патенту?  

Порядок та строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності визначені Підпунктом 267.5 статті 267 Кодексу. Зокрема, його сплата здійснюється:

− платниками збору, які провадять торговельну діяльність і надають платні послуги, – за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг (перелік таких пунктів визначений у підпункті 14.1.211 Податкового кодексу);

− платниками збору, які здійснюють торгівлю валютними цінностями, – за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти. Причому останній являє собою обмінний пункт суб’єкта господарювання, який діє на підставі агентських договорів з банком, обмінний пункт банку, розташований поза його операційним залом, обмінний пункт іншої юридичної особи, якій видано ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;

− платниками збору, що провадять діяльність у сфері розваг, яка полягає у проведенні лотерей, розважальних ігор та участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів, зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри, – за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

− платниками збору, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу (автомагазини, розвозки тощо), – за місцем їх реєстрації;

− платниками збору, що здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, – за місцем її провадження.

Таким чином, для отримання торгового патенту Вам необхідно звернутись до податкового органу, на території якого знаходиться Ваш магазин.

Збір за провадження торгової діяльності сплачений підприємством після 15 числа. Які санкції передбачені Податковим кодексом за його несвоєчасну сплату?

Граничні терміни сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності визначені у підпункті 267.5.2 Податкового кодексу. Так, за ведення торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту цей збір сплачується не пізніше, ніж за один календарний день до початку провадження такої діяльності; за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг, а також за здійснення торгівлі валютними цінностями, – щомісячно, однак не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному місяцю; за здійснення діяльності у сфері розваг – щоквартально, однак не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Несплата (неперерахування) суб’єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у підпункті 267.1.1 Податкового кодексу, в порядку та у строки, визначені кодексом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 Кодексу.

Під несплатою (неперерахуванням) розуміється не тільки повна відсутність платежу в установлені строки, а і сплата збору не в повному обсязі чи сплата після закінчення встановленого строку.

Крім того, на підставі підпункту 267.7.4. кодексу у разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.