Головна

Трудовим відносинам - законну силу


Основні правові аспекти трудових відносин між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником

Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб, зберігаються у працівників.

Відносини між працівником та фізичною особою, що використовує найману працю, регулюється трудовим законодавством. Відповідно до пункту 6 ст. 24 КЗпП України додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим при його укладанні з фізичною особою. При укладанні трудових договорів можна керуватися формою трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженою наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю». 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VII, яким внесено зміни до Кодексу Законів про працю України, зокрема, виключено ст. 24-1 щодо реєстрації трудових договорів в службі зайнятості. Тепер нумерацію трудових договорів підприємець веде самостійно. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» затверджена форма повідомлення про прийняття працівника на роботу. Таке повідомлення подається фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Оформлення трудового договору

Трудові відносини з працівником починаються з прийняття на роботу та оформлення трудового договору. При цьому законодавчо встановлено кілька видів трудового договору. Трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, згідно з умовами якого працівник зобов'язується виконувати визначену цією угодою роботу, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).

Законодавчо передбачено такі види трудових договорів:

  • безстроковий трудовий договір;
  • трудовий договір, укладений на визначений строк;
  • трудовий договір, укладений на час виконання певної роботи;
  • контракт.

При цьому визначено дві форми укладення трудового договору:

  • усна;
  • письмова.

Зазвичай трудовий договір укладається в письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Трудовий договір не може містити умови, що погіршують становище працівника порівняно з нормами чинного законодавства (ст. 9 КЗпП). Сторонами трудового договору є фізична особа (громадянин) і роботодавець. Роботодавцем може бути юридична особа, фізична особа (як суб'єкт підприємницької діяльності, так і ні), а також самозайняті особи (приватні нотаріуси, адвокати, лікарі тощо).

Сплата ФОП єдиного податку та ЄСВ за період відпустки

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують цей податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу). Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Кодексу).

Крім того, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за себе - до 19 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. У разі якщо останній день строку сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Суми для сплати ЄВ платники визначають самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону).

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок за періоди незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звільнення від сплати ЄСВ на період відпустки чинним законодавством не передбачено.

Умови поділу відпустки

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки).

Таким чином, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівнику на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою, другою чи іншою її частиною.

Статтею 12 Закону про відпустки передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. З метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитися на поділ відпустки, він також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде також порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році у терміни, визначені Законом про відпустки.

Що потрібно пам'ятати роботодавцям про роботу у вихідні та святкові дні

Чинним законодавством, а саме статтею 73 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП), визначено перелік святкових та неробочих днів. Цим переліком встановлені такі святкові дні:

Оплата праці у святкові та неробочі дні здійснюється в підвищеному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП України, а саме:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки;
  • працівникам, які одержують місячні оклади:
  • якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу — в розмірі одинарної годинної (денної) ставки понад оклад;
  • якщо робота провадилась понад місячну норму — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки понад оклад.

Розмір додаткової оплати праці працівникам, яким установленні місячні оклади, розраховують шляхом ділення місячного окладу на встановлену норму робочого часу на підприємстві для відповідних категорій працівників та множенням частки від ділення на фактично відпрацьовані години у святковий чи неробочий день.

При цьому для працівників, які працювали у святкові та неробочі дні понад установлену на підприємстві норму робочого часу, зазначена частка від ділення подвоюється.

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є для нього вихідним днем.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Порядок оплати праці за роботу у святкові і неробочі поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.

Визначені вимогами КЗпП України норми оплати праці за роботу у святкові та неробочі дні є мінімальними державними гарантіями.

Роботодавці відповідно до вимог статті 97 КЗпП України і статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР можуть самостійно в колективних договорах встановити більш високі рівні оплати праці за роботу у святкові і неробочі дні.

Незадекларована праця – наслідки для працівників та роботодавців

Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

  • діяльність без державної реєстрації;
  • наймана праця без оформлення трудових відносин;
  • приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;
  • маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість, тощо).

У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців. Повністю задекларована праця у тому разі, якщо роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок. Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування. До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію. Роботодавець має укласти з працівником трудовий договір, повідомити про прийняття особи на роботу державну фіскальну службу, виплачувати працівнику офіційну заробітну плату в повному обсязі, сплачувати за нього єдиний соціальний внесок. Виконання цих умов гарантуватиме працівникові здорові і безпечні умови праці. Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань, неетичну поведінку. Не можна виключати й того, що роботодавець ризикує натрапити на аферистів, внаслідок чого понести фінансові втрати. Окрім того, за кожного неоформленого працівника законом передбачена штрафна санкція у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат.

Зарплата "у конверті" - життя без гарантій

Погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, одержуючи заробітну плату «у конвертах» необхідно чітко усвідомлювати, що позбавляєте себе:

  • гарантованого розміру заробітної плати;
  • відповідного пенсійного забезпечення;
  • забезпечення у повному обсязі гарантованого державою права на матеріальні виплати та соціальні послуги;
  • оплачуваної відпустки;
  • права на оплату лікарняного листа, охорону праці;
  • можливості відстоювати свої інтереси як найманого працівника при виникненні непорозумінь із роботодавцем;
  • можливості одержати банківський кредит.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом як роботодавця, так і працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата в обсязі, не нижче визначеної законом.

У місті створено та функціонують міська та районні робочі групи (комісії) з питань легалізації трудових відносин у сфері підприємництва, які займаються виявленням тіньових робочих місць. Ними відпрацьовано систему у роботі щодо моніторингу питань оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до чинного законодавства та механізм взаємодії із контролюючими органами щодо вжиття заходів вливу до порушників відповідно до чинного законодавства.

Благополуччя працівників - запорука успішності бізнесу

Переваги легальних трудових відносин для роботодавців:

  • легалізація бізнесу, дотримання норм чинного законодавства;
  • належний рівень організації виробничого процесу;
  • гарантія додержання трудової дисципліни найманих працівників, правомірне застосування заходів дисциплінарного впливу;
  • законне відшкодування заподіяної матеріальної шкоди;
  • формування позитивного іміджу;
  • підвищення соціальної відповідальності бізнесу до норм європейських стандартів.
Окремі аспекти розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця (ст.40 Кодексу законів про працю України)

Трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником у наступних випадках:

  • виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (п.2);
  • систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення (п.3);
  • прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п.4);
  • вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, установленого вироком суду, що набрав законної сили (п.8); та інших.
Створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності

Для створення максимально сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності розпорядженням міського голови від 06.02.2017 №17-р «Про недопущення згортання підприємництва в місті» запроваджено низку заходів, направлених на забезпечення функціонування телефонів «гарячої лінії» з прийому звернень від суб’єктів господарювання у разі проведення планових та позапланових заходів контролю в об’єктах бізнесу з метою сприяння захисту законних прав та інтересів суб’єктів господарювання відповідно до чинного законодавства України. Рекомендовано фіскальним органам та органам держконтролю здійснювати контрольно-перевірочні заходи виключно в межах наданих повноважень. Також надано доручення органам місцевого самоврядування підготувати проект рішення міської ради про перегляд на 2017 рік ставок єдиного податку платникам І та ІІ груп, розглянувши можливість зменшення їх розміру; неухильно дотримуватись виконання строків підготовки актів органів місцевого самоврядування з регуляторної діяльності та продовжити роботу з підвищення рівня клієнтоцентричності з прискоренням запровадження у Центрі адміністративних послуг «Віза» одним пакетом послуг за «життєвою ситуацією «Новий суб’єкт – новий об’єкт».

На реалізацію Програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва в м. Кривому Розі на 2017 – 2020 роки, затвердженої рішенням міської ради від 21.12.2016 №1173, у міському бюджеті передбачено 1 224,00 тис.грн., з них 990,00 тис.грн. спрямовано на часткове відшкодування відсотків за кредитами суб’єктам господарювання малого й середнього бізнесу за проектами зі створення нових робочих місць (проект перебуває на публічній експертизі за регуляторною процедурою). Визначеним проектом передбачені преференції при рейтинговій оцінці проектів, що передбачають:

  • виробництво будівельних матеріалів, розвиток високотехнологічного машинобудування, IT-сфери, транспорту і логістики відповідно до Стратегічного плану розвитку м. Кривого Рогу на період до 2025 року визначені види діяльності за кодом видів економічної діяльності КВЕД ДК 009-2010;
  • працевлаштування громадян на перше робоче місце; молоді, яка більше трьох років тому здобула освіту у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації; осіб з числа учасників антитерористичної операції на сході України; громадян з числа внутрішньо переміщених осіб.

Пріоритетним напрямом для вирішення питання незадекларованої праці є інформаційно-роз’яснювальнароботасередфізичних осіб-підприємців – роботодавців. Інколи своєчасна та розумна порада діє краще, ніж штраф,а превентивні заходи дають куди більший ефект.

З цією метою у виконкомах районних рад створені і працюють районні робочі групи, до повноважень яких відноситься обстеження об’єктів бізнесу та здійснення моніторингу легалізації найманої праці. У виконкомі міської ради працює міська робоча група з питань соціально-економічного захисту найманих працівників.

З початку поточного року проведено 4 засідання міської робочоїгрупи з питань соціально-економічного захисту найманих працівників за участю представників Криворізьких ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, структурних підрозділів виконкому міської ради, виконкомів районних у місті рад, Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького міськрайонного центру зайнятості та відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраціу Дніпропетровській області. У ході засідань були розглянуті проблемні питання щодо легалізації найманої праці та підведені підсумки за звітний період.

Протягом І-го кварталу поточного року спеціалістами структурних підрозділів виконкому міської ради, Криворізьких об’єднаних податкових інспекцій та районними робочими групами обстежено 2995 об’єктів бізнесу й проведено адресну інформаційну-роз’яснювальну роботу із суб’єктами господарювання, керівниками підприємств, їх представниками та найманими робітниками. У результаті спільних заходів за вказаний період податковими інспекціями легалізовано 2043 найманих працівників.